10 Способів правильно мотивувати дитину

Спочатку трохи теорії (дійсно мало, так що нерасстраівайтесь). Будь-яка система мотивації працює тоді, коли існує стійка ланцюг:

Будь-яке розмикання цьому ланцюзі веде дотого, що мотивація неработает.

Тепер подивимося, какже нам все-таки налагодити ці стрілочки, щоб вони працювали завжди.

1. Турбота

Іноді для підтримки стрілок мотивації потрібно просто знаходитися вконтакте сребенком іправільно піклуватися оего потреби.

Вчем проблема іяк тут можна подбати одим? Завдання «зробити уроки» занадто велика для Діміного нестійкого уваги. Урезультаті розірвана перваяже стрелочка- Діма неможуть постаратися так, щоб вийшло. Значить, треба нарізати йому цю роботу нас`едобние шматочки. Мама заводить таймер на15мінут івсе цей час мовчки сидить поруч сребенком. Діма бачить, що сидіти залишилося зовсім недовго, ітіканье стрілок саме нагадує йому про тому, що треба вирішувати далі. Рівно через 15 хвилин таймер дзвонить, Діма біжить накухню, п`ять хвилин стрибає під музику, апотом повертається кзаданію. Мама неуговарівает, ненатасківает, вона просто мовчки сидить поруч ізадает рамки.

Інший приклад. Хлопчик нехотел ходити вбассейне. Мамі вдалося з`ясувати, що справа-вплавках! Вони були нетого фасону, імальчік іхстеснялся. Проблема була вирішена. Через три роки підріс хлопчик знову відмовився ходити наплаваність. Мама знову провела дослідження і зрозумів, що хлопчика троллит старший хлопець вгруппе. Перевели в іншу групу, ізнову став плавати судовольствием. Ноузнать, вчем справу, було нетак-то просто. Анебилоби довіри іконтакта- іпозаботітьсяби неполучілось, імотівація кплаванью зачахнула.

2. Спільна діяльність

Коли миделаем щось разом сребенком, тострелочкі працюють краще, тому що миможем непомітно зробити тучасть, яка уребенка неполучается, іварьіроватьту, яку онделает сам. Це особливо доречно тоді, коли проблема спершу стрілочкою (намагаюся = gt; виходить) Або звірити всебе (вийшло = gt; вийде знову). Ноіеслі дитині просто не хочеться робити якийсь нудний шматок роботи або навчання, спільна діяльність теж може помочь- нупросто тому, що разом нетак нудно. Потім дитина звикне, втягнеться ізапомніт, що заскучним шматком завжди слід цікавий (Аеслі ні-варто задуматися, нельзялі досягти результату іншим способом), або що нудну роботу можна зробити швидко, щоб скоріше перейти кболее приємних речей.

3. Маленькі заохочення

«Закаждую красиву букву- одна родзинка».

Це набагато краще працює, ніж «закаждую красиву сторінку- тістечко».

Інамного, незмірно краще, ніж «запятерку вчетверті- гаджет».

Нехай наша дитина розумний неполетам, це не має значення: йому все одно важко виносити надто довгі дистанції отодного стрілочки додругой. Маленькі, зовсім маленькі заохочення діють неяк нагорода (якої страшно втратити ізакоторой потрібно довго ітрудно підстрибувати), Акакій кумедна традиція, як гра. Яку, звичайно, не можна зводити вабсолют ііграть внее наповнити серйозі. Ізюмінкі- це мила деталь, гарантія того, що відбувається (наприклад, важке навчання правопису) проходить ватмосфері взаємної довіри іпріятія. Що саме посебе- мотивація.

4. Наше схвалення інеодобреніе

Зцим все психологи закликають неперебарщівать. Справа втому, що відеале доросла людина повинна бути більш-менш незалежним отоценок оточуючих. Аеслі підсадити його напостоянное «молодець» і «немає, не люблю тебе, погано постарався» (яутрірую, ноподтекст буває Ітакою) - стане вічно домагатися схвалення людей. Психологи мають рацію. Ноесли його використовувати вмеру, цей метод ефективний іневреден. Перш за все там, де мова йде непро успіхи, апро добро і зло. Миможем ідаже повинні хвалити маленької дитини за добрі справи іругать зазлие, тож як наше думка важлива для нього, онпрівикнет відрізняти добро отзла ипот зможе робити це сам.

Невсе так строго ісдостіженіямі. Цілком можливо хвалити дитину зате, чого він домігся насилу, говорити йому оего прогрес, проте, наскільки краще онстал читати або лазити. Це працює! Мотивує! Важливо тільки, щоб не було прямої залежності: «вийшло-похвалили», інакше замість мотивації вийде страх невдачі.

5. Парадоксальні нагороди

Це коли людина очікував, що його почнуть тупо змушувати, аснім доброзичливо поговорили, увійшли вположеніе, допомогли. Або коли людина довго намагався, і хоча унего були погані результати (непоступівшей, провалив, підвів, невиучіл), ародітелі після цього втішили чимось хорошим (краще нематеріальним: хорошими словами, поїздкою, походом вкафе, але можна інеожіданним невеликим подарунком). Таке завжди запам`ятовується. Звичайно, тут потрібно добре відчувати, як вданому випадку подіє наше заохочення. Сенс втому, що людина сама була засмучений ігото махнути на-всього рукою, амиего підтримали. Коли людині було плювати нарезультат, парадоксальна нагорода запораженіе неподействует.

6. «Зробив!»

«Вийшло!» «Зробив!» «Еврика!» - це почуття для тих, хто його пережив, саме по собі найсильніший мотиватор знову його випробувати. Це азарт, ейфорія отуспеха, відкриття, досягнення. Мозок сам видає себе награду- порцію ендорфінів, запам`ятовує приємне переживання іжаждет його повторити. Тепер онготов довше терпіти невдачі, нудьгу ітрудності, тому що вже знає, що за ці піде нагорода. Так наш мозок дресирує сам себе. Що миможем зробити, щоб цей ланцюжок закріпилася? Частіше влаштовувати такі ситуації, вяких дитина сам робить вирішальний крок. Це просто смалишамі- вони, наприклад, незамечаемие підказки ідуже радіють, коли вгадують правильну відповідь (всі пам`ятають ці загадки вріфму нановогодніх святах вдетскіх садах). Сребенком постарше трохи важче, Ноесли постараться- цілком досяжно. Потрібно тільки так розрахувати навантаження, щоб онреально виклався, нопрі цьому нездана інесдулся. Завдання повинно бути важким, ноненепомерним. До речі, це здорово вміють хороші тренери- саме про таких кажуть, що «спорт виховує». Нотакже прекрасно виховує ідругім діяльність, де є це «зробив!» Іє той, хто зможе правильно поставити завдання.

7. Підтримка внутрішньої мотивації

Людина, наприклад, хоче грати наскріпке. Нолен займатися почас вдень, опускаються руки при труднощах. Ауспехов (ось цього «зробив!») Поки ні-доконцертов ще нерукой подати. Як бути? Підтримка внутрішньої мотивації полягає втому, щоб людина поступово навчився отримувати задоволення іотмаленькіх, внутрішніх перемог (вивчив красиву п`єсу), ічтоби це задоволення було таким великим, що допомагало перетерпіти періоди, коли виходить погано. Итут простір для нашої фантазії: ірасскази про великих, укоторих теж не завжди виходило, іісторіі ізсобственной життя, исоздание атмосфери, іслушаніе музики, іразговори «навколо» неї. Поступово починає формуватися образ «себе-скрипаля» (необов`язково потім ставати музикантом, нопока тиіграешь- тискріпач!), «Себе-дзюдоїста», «себе-котолюба», який завжди вчасно змінює лоток. Тобто зовнішнє стає внутрішнім іуже якось ніяково, коли сьогодні непозанімался або кота необслужіл.

Як івсе інші мотивації, ця не універсальна ісработает несовсемі. Крім того, впрімере смузикой або дзюдо три чверті успіху- хороший учитель. Ноімитоже важливі.

8. Колективна ісемейная мотивація

Це наНасправді потужний інструмент за умови, що діти дорожать приналежністю кгруппе. Як автокрісло набагато безпечніше, якщо ставити його Набазе, так іколлектівная мотивація працює набагато крутіше, якщо вобичной життя ці самі колективні ісемейние цінності приносять нам радість. Якщо внашей сім`ї «прийнято» багато всього такого, що дитина любить, тооннормально сприйме ітот факт, що унас «не прийнято» багато ізразрешенного одноліткам, або що сніго вимагають більше, ніж сніх. Якщо батьки при цьому поводяться розумно (непрініжают тих, хто неследует такімже правилам, як унас), дитина зовсім набудуть відчувати себе ізгоєм або ще якось страждати.

Але дуже важливо стежити забаланс приємних іполезних традицій. Проце знають розумні віруючі батьки, які по-різному привчають різних дітей кцеркві: «хтось івчетире року може відстояти всю службу, Такого-то і всім треба просто провести кчаше ипот відвести».

Поза сім`ї колективна мотивація теж працює, імиможем оней нагадувати, але тільки впозітівном ключі, не «типодведешь хлопців ітренера», а «щоб ваша команда краще зіграла».

9. Справедливість

Коли діти стають трохи старше, вони починають цікавитися справедливістю, правилами ізаконамі. Цей інтерес можна використовувати для мотивації нарізних недуже бажані, нудні або важкі справи. Наприклад, невсе люблять допомагати подому, займатися лікувальною фізкультурою, сидіти смладшімі братами або сестрами. Незавжди хочеться Івест себе пристойно, особливо коли інші поводяться погано. Почуття справедливості може прийти напомощь і створили мотивацію там, де еенебило. Це станеться тільки тоді, коли мова піде одночасно іобобязанностях, іоправах! Справедливо, що якщо Вквартіре живуть все, тоіуборкой займаються теж все Помере сил. Носправедліво Іто, що якщо Льоша весь день клеїв шпалери, тепер його святе право весь вечір просидіти нафорумах про Гаррі Поттера, іминебудем його чіпати. Розмова осправедлівості буде неповний інеправдів, якщо невспомніть іонесправедлівості, якій дуже багато вжиття ікоторую миможем своїми силами згладити. Іянетолько інестолько облаготворітельності або волонтерстве- швидше проте, як мипомогаем один одному. Несправедливо, що утебя діабет іпріходітся весь час колоти себе голкою, номиужасно співчуваємо тобі іможем взнаки солідарності, поки тинепрівикнешь, разом стобой всією сім`єю заміряти один одному цукор.

Так справедливість стає підпорою для всіх трьох стрілок.

10. Планування майбутнього

Працює тільки состаршімі підлітками, даітодалеко несовсемі. Ноужеслі спрацює, тообо всьому іншому можна більше небеспокоіться. Нополучітся, якщо: неподменять мета дитини своей- необескуражівать ( «який ізтебя танцівник, це треба рано починати, атинеловкій інерітмічний») - наша мета продумати разом сподростком послідовність кроків, кожен зяких має бути зрозумілий ісоізмерім- продумавіх, минедавім: людина має повне право передумати намилується етапі процесу, це абсолютно нормальне явище, яке неповинно нас розчаровувати. Навпаки, дуже дивно, коли цей спосіб спрацьовує. Носрабативает адже Удеяких! Іноді дуже несподівано. Тому мионем іпішем.