Що таке ПЕП і ММД і як допомогти дітям з таким діагнозом

Практично у кожної дитини в медичній карті стоїть запис педіатра і невропатолога з діагнозом ПЕП, ММД або СПНРВ (синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості). На жаль, лікарі не часто опускаються до пояснення незрозумілих абревіатур. Як наслідок цього, батьки часом і не знають про діагноз свого малюка і тим більше не знають, що з цим робити.

ПЕП - перинатальна енцефалопатія, ураження нервової системи, провідне значення у виникненні якої грає гіпоксія (кисневе голодування) плода. Одним з найбільш грізних ускладнень ПЕП є дитячий церебральний параліч (ДЦП).

ММД - мінімальна мозкова дисфункція, порушення функції ЦНС внаслідок мікропошкодження кори і підкіркових структур головного мозку. Виникає головним чином в результаті кисневого голодування плода у внутрішньоутробному періоді (гіпоксія) і в процесі пологів (асфіксія), а також в результаті родової травми. Цей діагноз може бути записаний і як МЦД (мінімальна церебральна дисфункція). Найчастіший прояв ММД - це гипердинамический синдром (синдром рухової расторможенности).

Батькам досить складно пов`язати ці діагнози з млявістю або, що буває частіше, із збудливістю дитини. Малюк багато кричить, при крику у нього тремтить підборіддя, він часто відригує, реагує на погіршення погоди. До всього цього у нього здувається животик, що не налагоджується стілець (частий або, навпаки, є схильність до закрепів). Дитина плаксивий, легко збуджується і важко заспокоюється, порушений сон, закидає головку, підвищений тонус, страждає від внутрішньочерепного тиску і т.д. і т.п. Надалі, у міру дорослішання малюка, у нього може спостерігатися відставання в мовленнєвому розвитку, розгальмування, непосидючість, непослух.

А адже багатьох проблем можна було б уникнути, постався батьки до проблеми так, як вона того заслуговує - досить серйозно, але без надмірного драматизму. Названі діагнози в картці дитини - це не сигнал до паніки, а сигнал до дії! Перш за все, необхідно проконсультуватися з невропатологом. Якщо лікар не призначив ніякого лікування, сказавши, що все пройде само собою з віком, то терміново шукайте іншого лікаря. Може бути і пройде, але не у всіх, а лише у частини дітей. А іншим доведеться нести цей тягар по життю.

Якщо у дитини варто діагноз ПЕП або ММД, то необхідний курс лікування. Який - це залежить від віку і конкретного випадку. Не треба боятися препаратів, які призначає лікар, навіть якщо ці таблетки п`є Ваша бабуся від склерозу! Бабуся потребує поліпшення мозкового кровообігу, також як і Ваш малюк, тільки дозування у них різна. Крім медикаментозного лікування, малюкові необхідний масаж, лікувальна фізкультура, фізіотерапія, а згодом, якщо знадобиться, заняття з логопедом, психологом. Чим раніше Ви почнете кваліфіковане лікування, тим краще буде результат.

Але тільки не варто панікувати і думати, що фахівці виявили у дитини щось жахливе: до випускного вечора розлад зійде нанівець, проте перш встигне завдати чимало неприємностей своєму господареві, а також клопоту батькам і вчителям. Чи можна їх уникнути? Зрозуміло! Але, на жаль, симптоми ПЕП і ММД часто не сприймаються батьками як патологічні і не є приводом для звернення до невропатолога. Батьки дуже довго не можуть об`єктивно оцінити стан своєї дитини, характеризуючи особливості його поведінки як "лінь", "непосидючість", "нервозність", "розпещеність" і т.п.

відповівши "да" на ряд питань, батьки самі можуть визначити, чи є у дитини підстави "претендувати" на діагноз ПЕП і ММД.

• На першому році малюк викликав занепокоєння у лікарів у зв`язку з підвищеною збудливістю, порушеннями м`язового тонусу або іншими проявами так званої перинатальної енцефалопатії (ПЕП)? І якщо так, то не нехтували Ви їх рекомендаціями, вважаючи, що "само пройде"?
• Дитина засинає з працею, зазвичай часто прокидається вночі, перевертається і скрикує уві сні? Швидше за все, він рано (до 6 років) відмовився від денного сну?
• Гучним і неспокійним, а часом прямо-таки агресивною поведінкою він нагадує маленького розбійника, не визнає заборон, йому важко зосередитися на книзі або настільній грі, яка потребує уваги і терпіння?
• Часто буває не в настрої, плаче і вередує з найменшого приводу, виглядає похмурим, відрізняється неуважністю і частою зміною настрою?
• Відчуває і веде себе не дуже добре при зміні погоди і магнітних бурях?
• Періодично скаржиться на головний біль, носить шапки і панамки більшого розміру, ніж однолітки? Окружність голови однорічної дитини в нормі дорівнює 46 см, в 2 роки 48 см, в 3-4 роки - 49 см, в 5 років - 50 см, а потім вона збільшується приблизно на 1 см на рік до "дорослої" величини - 55-58 см.
• Погано приживається в колективі, важко звикає до нової обстановки?
• Здається незграбним, не вписується в рухливі ігри, що вимагають злагодженості рухів?
• Швидко стоптує взуття, при ходьбі трохи клишоногий, ставлячи ноги шкарпетками всередину, навантажує не всю стопу цілком, а тільки її внутрішній край і шкарпетки?
• Заїкається або неправильно вимовляє слова, не так добре, як хотілося б, запам`ятовує дитячі вірші, не може виразно переказати уривок з тільки що прочитаної казки?
• Перед засипанням ритмічно похитує головою або розгойдує тулубом, смокче пальці, обкушує нігті, машинально перекочує в руках дрібні предмети або намотує пасмо волосся на палець, кривляється - словом, помічений у "шкідливі звички"?

Якщо якісь з цих проблем є у малюка, не відкладайте візит до невропатолога, докладно розкажіть лікарю про все що турбує в поведінці дитини. Якщо Ви вчасно не звернетеся до фахівця, сподіваючись, що все пройде само, то справжні проблеми Вас чекатимуть, коли малюк піде в перший клас.

Щоб підготуватися до школи дитині з діагнозом ПЕП і ММД, недостатньо вивчити букви і цифри. Головне - зміцнити його слабку нервову систему, допомогти їй справитися з майбутньою навчальним навантаженням. Чим раніше Ви почнете "приводити в порядок" нерви малюка, тим краще буде результат. Тільки від Вас залежить, щоб лікування не розтягнулося на довгі шкільні роки, а сталося якомога швидше! Лікування буде полягати не тільки в мікстуру і таблетках (цього не треба боятися), але і в створенні певної обстановки в сім`ї, яка "працювала" б на одужання дитини. Для цього, перш за все, Ви самі повинні правильно розуміти, що відбувається з малюком і серйозно до цього ставитися. Часом він і радий би бути слухняною і розумницею, та з самим собою у нього сладу немає. На сімейній раді прийміть до дії ряд пунктів, від яких залежить швидке одужання Вашого малюка.

• Знайдіть за рекомендацією знайомих і відвідайте хорошого невропатолога. Обов`язково пройдіть курс лікування (швидше за все не один) і регулярно (весна і осінь) показуйтесь лікаря.
• Дитина повинна лягати спати, вставати вранці, харчуватися, ходити на прогулянку в одні і ті ж певні години. Звичні дії служать певними сигналами точного часу, що синхронізують роботу нервової системи, а відступу від режиму вносять розлад у нервові процеси.
• Зробіть все можливе, щоб налагодити денний сон дитини - ослабленою нервовою системою життєво необхідний післяобідній відпочинок.
• Чи не намагайтеся часто запрошувати в будинок гостей, водити дитину в гості, на вечірки, в розважальні клуби і т.п. Порушується звичний розпорядок дня, дитина одержує величезну кількість зайвих вражень і емоцій.
• Візьміть під контроль спілкування малюка з однолітками. Воно повинно бути нетривалим і неутомливим. Водити дружбу з розгальмованими дітьми йому протипоказано. Для знайомства виберіть спокійного, неагресивного дитини постарше.
• Ніколи не з`ясовуйте стосунки у присутності дитини - сварки між дорослими до крайності виснажують дитячу психіку, віддаляючи годину перемоги над мінімальною мозковою дисфункцією.
• Накладіть заборону на телевізор і комп`ютерні ігри: мелькання кадрів може спровокувати судомний напад, розхитати далеко не залізні дитячі нерви. Позбавте дитину від агресивних зарубіжних мультфільмів.
• Не варто брати малюка в закордонні турне, жаркі країни, засмагати з ним на сонці. Кращий відпочинок для нього - на дачі в мереживній тіні рідних яблунь, горобин і беріз. Якщо ж дитині необхідний морське повітря і вода, краще їхати в оксамитовий сезон і мінімум на два місяці.
• Організуйте дитяче дозвілля з користю для здоров`я, виділивши час для занять фізкультурою, плаванням або рухливих ігор на повітрі, що поліпшують координацію і точність рухів.
• Нехай дитина більше малює, вирізає, склеює, складає, будує з конструктора, викладає мозаїку і т.п. Все це допоможе розробити дрібну моторику рук, розвинути зорову пам`ять і просторове орієнтування.
• Найчастіше читайте малюкові вірші, казки, слухайте спокійну музику, дитячі пісеньки, народні пісні.
• Не водіть дитину дошкільного віку в усі можливі гуртки, секції, музичну школу, на заняття іноземною мовою і на підготовку до школи. До тих пір, поки Ви не впораєтеся з наслідками ПЕП і ММД, навряд чи дитина буде робити будь-які успіхи. Крім шкоди це нічого доброго ні Вам, ні дитині не принесе. Та й в гімназію з двома іноземними мовами з першого класу і іспитами в кінці кожного року теж не варто віддавати дитину. Перед початком навчання в школі поговоріть з учителем, розкажіть про проблеми малюка, попросіть про індивідуальний підхід, в якому Ваша дитина дійсно потребує.

Шановні батьки, пам`ятайте, що швидко впоратися з наслідками ПЕП і ММД допоможе комплексне лікування, сприятлива обстановка в будинку, щадний режим і корекційна робота з такими фахівцями, як дефектолог, логопед, психолог, педагог.

За матеріалами сайту https://stupenki.org

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Увага, тільки СЬОГОДНІ!