Проблеми підліткового віку

Кожен вік хороший по-своєму. І в той же час, в кожному віці є свої особливості, є свої складності. Не виключенням є і підлітковий вік.

Це найдовший перехідний період, який характеризується низкою фізичних змін. У цей час відбувається інтенсивний розвиток особистості, її друге народження. З психологічного словника: «Підлітковий вік - стадія онтогенетичного розвитку між дитинством і дорослістю (від 11-12 до 16-17 років), яка характеризується якісними змінами, пов`язаними зі статевим дозріванням і входженням у доросле життя». Спробую трохи розповісти про особливості і труднощі підліткового віку.

Психологічні особливості підліткового віку отримали назву "підліткового комплексу". Що ж він являє собою?

Ось його прояви:

• чутливість до оцінки сторонніх своєї зовнішності
• крайня самовпевненість і безапеляційність судження щодо оточуючих
• уважність деколи уживається з вражаючою черствістю, хвороблива соромливість з розбещеністю, бажанням бути визнаним і оціненим іншими - з показною незалежністю, боротьба з авторитетами, загальноприйнятими правилами і поширеними ідеалами - з обожнюванням випадкових кумирів

Відео: Проблеми підліткового віку

суть "підліткового комплексу" складають свої, властиві цьому віку і певним психологічним особливостям, поведінкові моделі, специфічні підліткові поведінкові реакції на дії навколишнього середовища

Причина психологічних труднощів пов`язана з статевим дозріванням, це нерівномірний розвиток за різними напрямками. Цей вік характеризується емоційною нестійкістю і різкими коливаннями настрою (від екзальтації до депресії). Найбільш афектні бурхливі реакції виникають при спробі кого-небудь із навколишніх ущемити самолюбність підлітка. Пік емоційної нестійкості доводиться у хлопчиків на вік 11-13 років, у дівчаток - 13-15 років.

Для підлітків характерна полярність психіки:

• Цілеспрямованість, наполегливість та імпульсивність,
• Нестійкість може змінитися апатією, відсутність прагнень і бажань що-небудь робити,
• Підвищена самовпевненість, безапеляційність в думках швидко змінюється ранимою і невпевненістю в собі;
• Потреба в спілкуванні змінюється бажанням усамітнитися;
• Розбещеність в поведінці часом поєднується з сором`язливістю;
• Романтичні настрої нерідко межують з цинізмом, ощадливістю;
• Ніжність, ласкавість бувають на тлі недитячою жорстокості.

Відео: Рішення проблем підліткового віку!

Характерною рисою цього віку є допитливість, допитливість розуму, прагнення до пізнання та інформації, підліток прагне оволодіти якомога більшою кількістю знань, але не звертаючи деколи уваги, що знання треба систематизувати.



Стенлі Холл назвав підлітковий період періодом «Бурі і натиску». Так як в цей період в особистості підлітка співіснують прямо протилежні потреби та риси. Сьогодні дівчинка-підліток скромно сидить зі своїми родичами і міркує про чесноти. А вже завтра, зобразивши на обличчі бойове розфарбовування і проколів вухо десятком сережок, піде на нічну дискотеку, заявивши, що «в житті треба випробувати все». Але ж нічого особливого (з точки зору дитини) не сталося: вона просто змінила думку.

Як правило, підлітки направляють розумову діяльність на ту сферу, яка найбільше їх захоплює. Однак інтереси нестійкі. Місяць позаймавшись плаванням, підліток раптом заявить, що він пацифіст, що вбивати кого б то не було - страшний гріх. І за цим захопиться з тим же азартом комп`ютерними іграми.

Одне з новоутворень підліткового віку - почуття дорослості.

Коли говорять, що дитина дорослішає, мають на увазі становлення його готовності до життя в суспільстві дорослих людей, причому як рівноправного учасника цьому житті. Із зовнішнього боку у підлітка нічого не змінюється: вчиться в тій же школі (якщо, звичайно, батьки раптом не перевели в іншу), живе в тій же сім`ї. Все так же в сім`ї до дитини ставляться як до "маленькому". Багато що він не робить сам, багато - не дозволяють батьки, яких все так же доводиться слухатися. Батьки годують, поять, одягають своє чадо, а за гарне (з їхньої точки зору) поведінка можуть навіть і "нагородити »(знову таки, на власний розсуд - кишенькові гроші, поїздка на море, похід в кіно, нова річ). До реальної дорослості далеко - і фізично, і психологічно, і соціально, але так хочеться! Він об`єктивно не може включитися в доросле життя, але прагнути до неї і претендує на рівні з дорослими права. Змінити вони поки нічого не можуть, але зовні наслідують дорослих. Звідси і з`являються атрибути "псевдодорослості": Куріння сигарет, тусовки біля під`їзду, поїздки за місто (зовнішній прояв "я теж маю свою особисту життя"). Копіюють будь-які відносини.

Хоча претензії на дорослість бувають безглуздими, іноді потворними, а зразки для наслідування - не найкращими, в принципі підліткові корисно пройти через таку школу нових відносин. Адже зовнішнє копіювання дорослих відносин - це своєрідний перебір ролей, ігри, які зустрічаються в житті. Тобто варіант підліткової соціалізації. І де ще можна потренуватися, як не в своїй сім`ї? Зустрічаються по-справжньому цінні варіанти дорослості, сприятливі не тільки для близьких, але і для особистісного розвитку самого підлітка. Це включення в цілком дорослу інтелектуальну діяльність, коли підліток цікавиться певною областю науки або мистецтва, глибоко займаючись самоосвітою. Або турбота про сім`ю, участь у вирішенні як складних, так і щоденних проблем, допомога тим, хто її потребує. Втім, лише невелика частина підлітків досягає високого рівня розвитку моральної свідомості і не всі здатні прийняти на себе відповідальність за благополуччя інших. Більш поширеною в наш час є соціальна інфантильність.

Зовнішній вигляд підлітка - ще одне джерело конфлікту. Змінюється хода, манери, зовнішній вигляд. Ще зовсім недавно вільно, легко рухався хлопчик починає ходити перевальцем, опустивши руки глибоко в кишені і спльовуючи через плече. У нього з`являються нові вирази. Дівчинка починає ревно порівнювати свій одяг і зачіску із зразками, які вона бачить на вулиці і обкладинках журналів, виплескуючи на маму емоції з приводу наявних розбіжностей.

Зовнішній вигляд підлітка часто стає джерелом постійних непорозумінь і навіть конфліктів у родині. Батьків не влаштовує ні молодіжна мода, ні ціни на речі, так потрібні їх дитині. А підліток, вважаючи себе унікальною особистістю, в той же час прагне нічим не відрізнятися від однолітків. Він може переживати відсутність куртки - такий же, як у всіх в його компанії, - як трагедію.

Внутрішньо відбувається наступне.



У підлітка з`являється своя позиція. Він вважає себе вже досить дорослим і ставиться до себе як до дорослого.

Бажання, щоб усі (вчителі, батьки) ставилися до нього, як до рівного, дорослому. Але при цьому його не збентежить, що прав він вимагає більше, ніж бере на себе обов`язків. І відповідати за щось підліток зовсім не бажає, хіба що на словах.

Прагнення до самостійності виражається в тому, що контроль і допомога відкидаються. Все частіше від підлітка можна чути: "Я сам все знаю!" (Це так нагадує малишових "Я сам!"). І батькам доведеться тільки змиритися і постаратися привчити своїх чад відповідати за свої вчинки. Це їм стане в нагоді по життю. На жаль, подібна "самостійність" - ще один з основних конфліктів між батьками і дітьми в цьому віці. З`являються власні смаки та погляди, оцінки, лінії поведінки. Найяскравіше - це поява пристрасті до музики певного типу.

Провідною діяльністю в цьому віці є комунікативна. Спілкуючись, в першу чергу, зі своїми однолітками, підліток отримує необхідні знання про життя.

Дуже важливим для підлітка є думка про нього групи, до якої він належить. Сам факт приналежності до певної групи додає йому додаткову впевненість в собі. Положення підлітка в групі, ті якості, які він набуває в колективі істотним чином впливають на його поведінкові мотиви.

Найбільше особливості особистісного розвитку підлітка виявляються в спілкуванні з однолітками. Будь-який підліток мріє про нерозлучного друга. При чому про таке, якому можна було б довіряти «на всі 100», як самому собі, який буде відданий і вірний, незважаючи ні на що. В одному шукають подібності, розуміння, прийняття. Друг задовольняє потребу в саморозумінні. Практично, Друг є аналогом психотерапевта. Дружать найчастіше з підлітком того ж статі, соціального статусу, так само здібностей (правда, іноді друзі підбираються за контрастом, як би на додаток своїм відсутньою рис). Дружба має вибірковий характер, зрада не прощається. А укупі з підлітковим максималізмом дружні відносини носять своєрідний характер: з одного боку - потреба в єдино-відданого друга, з іншого - часта зміна друзів.

У підлітків існують і так звані референтні групи. Референтна група - це значуща для підлітка група, чиї погляди він приймає. Бажання злитися з групою, нічим не виділятися, що відповідає потреби в емоційній безпеки, психологи розглядають як механізм психологічного захисту і називають соціальною мімікрією. Це може бути і дворова компанія, і клас, і друзі по спортивній секції, і сусідські хлопці по поверху. Така група є великим авторитетом в очах дитини, ніж самі батьки, і саме вона зможе впливати на його поведінку і відносини з іншими. До думки членів цієї групи підліток буде прислухатися, іноді беззаперечно і фанатично. Саме в ній буде намагатися утвердитися.

Світлана Сушинський
психолог
джерело
Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Увага, тільки СЬОГОДНІ!